Позначка: іменник

Алілхлорид — це ненасичена органічна сполука аліфатичного ряду, синтез якої відбувається внаслідок реакції хлорування пропілену в газовому середовищі.

Див. значення слова «аркози».

Аркосолій — це архітектурний елемент у вигляді ніші з аркою в стіні, що з’явився в епоху раннього християнства. Таку конструкцію використовували для розміщення саркофагів або для поховань.

Арксеканс — це обернена тригонометрична функція, що визначає кут за значенням його секанса.

Арксинус — це обернена тригонометрична функція, яка для заданого числа визначає кут, синус якого дорівнює цьому числу.

Арктангенс — це обернена тригонометрична функція, яка для заданого числа визначає такий кут, тангенс якого дорівнює цьому числу.

Частина тонкого плаского матеріалу (наприклад, паперу, фанери, картону) із заданими формою та розмірами. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Шевч., II, 1953, 45); Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (Фр., III, 1950, 75); Каргат вийняв з кишені аркуш паперу, обережно розгорнув і поклав на стіл (Шовк., Інженери, 1956, 150).

Спеціальний термін для одиниці вимірювання обсягу книжкового видання, що дорівнює шістнадцяти сторінкам друкованого тексту. Називається воно [оповідання] “Тіні забутих предків”, розміром буде трохи більше 3 аркушів друку (Коцюб., III, 1956, 402).

Авторський аркуш — це друкований аркуш із заздалегідь встановленою кількістю знаків (зазвичай 40 000), що використовується як одиниця для визначення обсягу роботи, виконаної автором, або розміру літературного твору.

Зменшувальна форма до слова “аркуш”: невеликий або тонкий лист паперу.

Ілюстрація вживання: у листах можна надсилати кілька таких листочків, дозволених для однієї поштової марки (Коцюбинський).

Ілюстрація вживання: написання чимось, наприклад олівцем, на невеликому паперовому листку (Забіла).

Арлекін — це типовий герой італійської комедії дель арте (відомої також як “комедія масок”). Його відмінними рисами були костюм, зшитий з яскравих різнобарвних клаптиків, та чорна напівмаска. На сцені цей персонаж виступав у амплуа кмітливого слуги, що часто поводився як блазень.

Арлекінада — це коротка сценічна вистава (часто пантоміма), центральним персонажем якої є арлекін.

Цей жанр сформувався в Польщі у XVI–XVII століттях як частина так званої м’ясопусної комедії, що мала переважно сатиричний характер, і до якої входили також інтермедії.