Словник Української
Альгібр — власна назва середньовічного замку в Іспанії, розташованого в Гранаді, який є видатним зразком мавританської архітектури та палацово-фортечним комплексом часів династії Насридів.
Альгібр — власна назва інших історичних фортифікаційних споруд або палаців, побудованих за часів мусульманського панування на Піренейському півострові (наприклад, Альгібр у Сільєсі).
Альгіліт — осадова гірська порода, що складається переважно з мікроскопічних залишків водоростей (альгій), зцементованих глинистим або кременистим матеріалом; різновид сапропеліту.
Альгінат — природний полісахарид, що міститься в бурих водоростях (найчастіше в ламинарії), солі альгінової кислоти, які утворюють в’язкі розчини та гелі; широко застосовується у харчовій промисловості (харчова добавка E400-E405) як загусник, стабілізатор і гелеутворювач, а також у медицині, фармацевтиці та косметології.
Альгінат — у стоматології та протезуванні: відбивна маса на основі солей альгінової кислоти, що використовується для зняття точних відбитків (зліпків) зубних рядів та ясен.
1. (геологія) Гірська порода вулканічного походження, що є різновидом базальту з характерною порфіровою структурою, в якій кристали плагіоклазу вкраплені в основну склоподібну масу.
2. (палеонтологія, розм.) Скорочена назва викопного головоногого молюска з ряду амонітів, що має характерну спірально згорнуту раковину; вживається переважно у множині — “альгіти”.
Альгодисменорея — це медичний термін, що означає патологічно болісне перебігання менструації, яке супроводжується загальним порушенням самопочуття (слабкістю, нудотою, головним болем, запамороченням тощо).
Альголог — фахівець з альгології, вчений, який вивчає водорості.
Альголог — лікар, який спеціалізується на діагностиці та лікуванні болю.
1. Розділ ботаніки, що вивчає водорості — їх будову, життєдіяльність, поширення, класифікацію та роль у природі та господарстві людини.
Альгопланктон — частина планктону, що складається з мікроскопічних водоростей (одноклітинних, колоніальних або нитчастих), які вільно плавають у товщі води морів, океанів та прісних водойм.
Альготрофізм — у біології та медицині: порушення живлення тканин, спричинене недостатнім кровопостачанням, що призводить до їхньої дистрофії та атрофії.
Альготрофізм — у медицині: синдром, що характеризується поєднанням інтенсивного болю (алгії) з трофічними порушеннями (наприклад, змінами шкіри, нігтів, випаданням волосся) у певній ділянці тіла, часто після травми або пошкодження периферичних нервів.
1. Торгова назва лікарського препарату (сульфацилу натрію), що застосовується у вигляді крапель для лікування інфекційних захворювань очей (кон’юнктивіт, блефарит тощо).
2. Застаріла назва сульфацилу натрію — антибактеріального засобу з групи сульфаніламідів.