Позначка: іменник

  • глабчаки

    Глабчаки — власна назва села в Україні, розташованого в Обухівському районі Київської області.

  • естипіте

    Естипіте — власна назва села в Іспанії, автономна спільнота Наварра, розташоване в долині річки Уробай.

    Естипіте — власна назва муніципалітету в Іспанії, автономна спільнота Наварра, до складу якого входить однойменне село.

  • глабці

    Глабці — власна назва села в Україні, розташованого в Уманському районі Черкаської області, адміністративний центр Глабоцької сільської громади.

  • глабела

    Глабела — власна назва роду квіткових рослин родини айстрових (Asteraceae), поширеного в Південній Африці.

    Глабела — власна назва астероїда головного поясу, відкритого 1916 року.

  • ести

    1. Міфологічні істоти в давньогрецькій міфології, персоніфікації сезонів, дочки Зевса і Феміди (або Геліоса і Селенари), які уособлювали природний порядок, справедливість та закономірну зміну часів року; зазвичай їх вважали трьома або чотирма богинями (Ейрен/Ірена — мир, Евномія — добрий закон, Діке — справедливість, іноді включали й Карпо — плідність).

    2. У розширеному, загальному вжитку — уособлення, символ або втілення миру, доброго ладу, законності та справедливості в суспільстві.

  • гичкоскидач

    Гичкоскидач — спеціалізована сільськогосподарська машина, призначена для збирання та скидання на місце зберігання скошеної та висушеної трави (гічки, сіна) у копиці або валки.

    Гичкоскидач — рідкісне прізвище українського походження, пов’язане з однойменною професійною діяльністю або знаряддям праці.

  • гичкоріз

    Гичкоріз — власна назва, історичний термін для позначення представника козацької верстви в Гетьманщині XVII–XVIII століть, який займався незаконним збиранням податків, використовуючи загрози та насильство, часто асоціюється з діяльністю неконтрольованих державою загонів.

    Гичкоріз — переносно: людина, яка чинить свавілля, грабує або пригнічує інших, наживаючись на чужій праці та безправ’ї.

  • гичкопідіймач

    Гичкопідіймач — спеціальний пристрій у вигляді металевого гака на довгому держаку, призначений для підняття та утримання рибальської вудки (гички) під час виважування великої риби.

  • гичка

    1. Рідкісна назва невеликого човна, зокрема довгої та вузької човни-довбанки, яку використовували на річках.

    2. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Тетерева (басейн Дніпра).

  • естетство

    1. Надмірна, часто показна і витончена чутливість до всього прекрасного в мистецтві та житті, що може супроводжуватися байдужістю до соціальних проблем; схильність до естетизму.

    2. (заст.) Те саме, що естетика (у 1-му значенні) — філософська дисципліна, що вивчає сутність і форми прекрасного в мистецтві, природі та житті.