1. Надмірна, часто показна і витончена чутливість до всього прекрасного в мистецтві та житті, що може супроводжуватися байдужістю до соціальних проблем; схильність до естетизму.
2. (заст.) Те саме, що естетика (у 1-му значенні) — філософська дисципліна, що вивчає сутність і форми прекрасного в мистецтві, природі та житті.