Позначка: іменник

  • аранжувальник

    1. Фахівець, який займається аранжуванням музичних творів, створюючи інструментальне або вокальне оформлення основної мелодії для конкретного виконавця або ансамблю.

    2. Людина, яка професійно організовує, компонує та оформлює щось (наприклад, квіти, інтер’єр, подію), надаючи цілісного, художньо витриманого вигляду.

  • аранжувальниця

    1. Жінка, яка професійно займається аранжуванням музичних творів, створюючи інструментальні або вокальні версії на основі оригінальної мелодії з урахуванням особливостей конкретного виконавця, ансамблю або оркестру.

    2. Особа жіночої статі, що спеціалізується на художньому компонуванні квітів, рослин, декоративних елементів для створення букетів, композицій, інтер’єрного оздоблення (у значенні, близькому до «флористка-декоратор»).

    3. Жінка, яка планує, організовує та компонує певні події, заходи або просторові об’єкти (наприклад, вітрини, експозиції) з метою надання їм художньої завершеності та ефектного вигляду.

  • арапій

    1. (історичне) Те саме, що арап: темношкіра людина з Африки; негр.

    2. (переносне значення, розмовне) Про людину з дуже смаглявим, засмаглим обличчям.

  • арара

    1. Великий яскраво забарвлений папуга з довгим хвостом, що поширений у тропічних лісах Південної Америки; представник родів Ara, Anodorhynchus та інших споріднених родів родини папугових.

    2. Назва міста в Бразилії, штат Параїба.

    3. Назва муніципалітету в Бразилії, штат Пара.

  • араші

    1. (в іранській міфології) злі духи, демони, що протистоять добрим божествам (ахурам); втілення зла, брехні та руйнації.

    2. (переносно, книжн.) ворожий, згубний початок; втілення підступності або знищення.

  • арба

    1. Двоколісний або чотириколісний високий віз, що використовується для перевезення вантажів у народів Середньої Азії, Кавказу, Криму.

    2. Застаріла назва великого воза з плетеними боковинами, який використовувався в Україні, зокрема на півдні, для перевезення сіна, соломи, зерна та інших сипучих вантажів.

  • арбалетник

    1. Воїн, озброєний арбалетом, стрілець, який використовує цю зброю (переважно в середньовіччі).

    2. Рідкісне позначення самого арбалета як зброї.

  • арбітражер

    1. Особа, яка професійно займається арбітражем — здійснення одночасних купівлі та продажу одного й того ж активу (наприклад, валюти, цінних паперів, товарів) на різних ринках з метою отримання прибутку завдяки різниці в цінах.

    2. У праві: особа, яка виступає арбітром (третейським суддею) у процесі врегулювання спорів поза державним судом.

  • арбітрування

    1. Процес розгляду та вирішення спорів, конфліктів або суперечок незалежною стороною (арбітром, третейським судом) поза системою державних судів, зазвичай на основі досягнутої сторонами угоди.

    2. У фінансовій та торговельній сфері — операція, що полягає в одночасній купівлі та продажу одного й того ж активу (валют, цінних паперів, товарів) на різних ринках з метою отримання прибутку завдяки різниці в цінах.

  • арборетум

    1. Спеціально організована ділянка (часто при науково-дослідних установах, ботанічних садах або парках), де з науковою, навчальною та культурно-освітньою метою вирощують колекції деревних і чагарникових рослин (дерев, кущів, ліан), зібраних за певними систематичними, географічними або декоративними принципами.

    2. (У широкому вжитку) Дендрологічний парк або дендрарій, що є місцем збереження біорізноманіття та проведення досліджень у галузі дендрології, лісівництва та декоративного садівництва.