Позначка: іменник

  • локомобіль

    1. Самохідний паровий двигун на колісному ході, який використовувався в XIX — на початку XX століття для обробітку землі, приводу сільськогосподарських машин (молотарок, насосів тощо) або для пересування по дорогах.

    2. Застаріла назва для будь-якого самохідного транспортного засобу, зокрема автомобіля.

  • локомотив

    1. Самохідна рейкова машина, призначена для пересування вагонів та поїздів; тяговий рухомий склад залізничного транспорту (паровоз, тепловоз, електровоз тощо).

    2. Переносно: рушійна сила, провідна, найважливіша частина чого-небудь, що забезпечує розвиток, просування (наприклад, галузі промисловості, команди у спорті).

  • локомотивник

    1. Залізничник, який керує локомотивом (паровозом, тепловозом, електровозом); машиніст локомотива.

    2. Працівник локомотивного господарства залізниці (наприклад, ремонтник, обслуговуючий персонал).

    3. Спортсмен або член спортивного товариства «Локомотив».

  • локомотиво-година

    Одиниця вимірювання роботи локомотива, що дорівнює одній годині його роботи, незалежно від того, чи рухається він, чи простоює під парою; використовується в оперативному обліку та плануванні на залізничному транспорті.

  • локомотиво-кілометр

    Одиниця вимірювання експлуатаційної роботи локомотивів, що дорівнює пробігу одного локомотива на відстань один кілометр; застосовується для планування та обліку використання тягового рухомого складу на залізничному транспорті.

  • локомоція

    1. Здатність живого організму до активного пересування в просторі за допомогою спеціальних органів або пристосувань (наприклад, кінцівок, крил, плавників, м’язів).

    2. Сам процес такого пересування, спосіб руху (наприклад, ходьба, біг, плавання, літання, повзання).

  • локон

    1. Пасмо волосся, зазвичай довге, що завите природним чи штучним способом у кільце або спіраль.

    2. (у множині, локони) Завите волосся, кучері, часто як елемент зачіски.

  • локр

    1. Представник давньогрецького племені, що мешкало в Локриді — історичній області в Центральній Греції.

    2. Мешканець або уродженець Локриди, історичної області в Греції.

  • локриця

    1. Рідкісна застаріла назва солодки (Glycyrrhíza glábra) — багаторічної трав’янистої рослини родини бобових, корінь якої використовується в медицині та харчовій промисловості.

    2. У народній мові — інша назва солодки або, рідше, інших рослин із солодкуватим коренем.

  • локсодрома

    1. Крива лінія на поверхні кулі (зокрема на земній кулі), що перетинає всі меридіани під однаковим кутом; у навігації — лінія постійного курсу, шлях судна або літака, що рухається без зміни азимута.

    2. У математиці — крива на поверхні обертання, що перетинає всі її меридіани під постійним кутом.