Древослів

Словник Української Мови

локриця

[lokrɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рідкісна застаріла назва солодки (Glycyrrhíza glábra) — багаторічної трав’янистої рослини родини бобових, корінь якої використовується в медицині та харчовій промисловості.

  2. (Ботаніка) –

    У народній мові — інша назва солодки або, рідше, інших рослин із солодкуватим коренем.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. локриця, р. локриці, д. локриці, з. локрицю, о. локрицею, м. локриці, к. локрице

Синоніми & Антоніми

Більше записів