Значення
- (Техніка) –
Самохідна рейкова машина, призначена для пересування вагонів та поїздів; тяговий рухомий склад залізничного транспорту (паровоз, тепловоз, електровоз тощо).
- (Загальне) –
Переносно: рушійна сила, провідна, найважливіша частина чого-небудь, що забезпечує розвиток, просування (наприклад, галузі промисловості, команди у спорті).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. локомотив, р. локомотива, д. локомотивові, з. локомотив, о. локомотивом, м. локомотиві, к. локомотиве
Походження слова (Етимологія)
Слово «локомотив» походить із західноєвропейських мов. Воно виникло від англійського словосполучення locomotive engine, що буквально означає «машина, яка рухає з місця». Англійський прикметник locomotive утворено з латинського ablativus від locus («місце») — ось чому перша частина слова означає «з місця», та пізньолатинського motivus («той, що рухає»), яке пов’язане з дієсловом moveo («рухаю»). Таким чином, локомотив — це «машина, що зрушує з місця».