Позначка: іменник

1. Дія за значенням дієслова “освячувати” — надання чому-небудь священного характеру, благословення церковним обрядом; присвячення Богові або божественній силі.

2. Церковний обряд, яким здійснюється така дія; освячення.

3. Переносно: одухотворення, наповнення високим духовним змістом або ідеєю; піднесення, ушляхетнення.

1. (у фізиці) Одиниця вимірювання прискорення в системі СГС, що дорівнює 1 сантиметру на секунду в квадраті (1 см/с²). Названа на честь німецького вченого Вільгельма Едуарда Вебера.

2. (у географії, історії) Назва річки в Західній Європі, що протікає територією Франції та Бельгії (фр. и нід. Hoz, валлон. Ohè). Впадає в Маас.

1. (геол.) Мінеральна або органічна речовина, що виділилася з рідини (води, розчину, розплаву) в результаті хімічної реакції, випаровування, охолодження або діяльності організмів і накопичилася на дні водойми, порожнини тощо.

2. (перен.) Те, що залишилося, накопичилося в результаті яких-небудь подій, явищ, процесів; підсумок, результат.

Осеїн — білковий компонент кісткової тканини, що надає їй пружність та гнучкість, утворюючи органічну основу кісток разом із колагеновими волокнами.

1. (геометрія) У математиці — пряма лінія, навколо якої відбувається обертання або яка слугує віссю симетрії фігури; вісь координат.

2. (техніка) Нерухомий стрижень у механізмі, навколо якого обертається колесо або інша деталь; вісь.

3. (географія, астрономія) Уявна лінія, що проходить через центр обертового тіла (планети, зорі тощо); вісь обертання (наприклад, земна вісь).

4. (переносне значення) Центральна, основна лінія, напрямок розвитку чогось; основа, стрижень.

1. Ссавець родини коневих, одомашнена тварина з довгими вухами, витривала та вперта, яку використовують для перевезення вантажів та верхової їзди; віслюк (Equus asinus).

2. Переносно: про вперту, незговірливу, тупу людину.

1. Чоловіча зачіска, при якій волосся на голові виголене, крім невеликої прямі на тімені, що її зазвичай заплітають у косицю; чуприна.

2. Застаріла назва риби оселе́дця звичайного (Clupea harengus).

1. Засолена або копчена риба родини оселедцевих, переважно атлантична оселеддь (Clupea harengus), що є об’єктом промислу та харчовий продукт.

2. Рід промислових риб родини оселедцевих (Clupea), що поширені в помірних водах Північної півкулі; оселедці.

3. Розм. Про зачіску, при якій волосся, підстрижене по колу, рівно спадає на шию та скроні, нагадуючи за формою рибу оселедець; також застаріла назва цієї зачіски — “оселедець”.

Оселедцеві — родина морських промислових риб ряду оселедцеподібних, до якої належать власне оселедець, сардина, шпрот, тюлька та інші види; характеризуються стиснутим з боків тілом, наявністю гребеня на череві та легко відпадаючою лускою.

Родина морських промислових риб ряду оселедцеподібних (Clupeiformes), до якої належать власне оселедці, сардини, шпроти, тюльки та інші види, що мають стиснуте з боків сріблясте тіло без бічної лінії.

Ряд риб (Clupeiformes), що об’єднує родини оселедцевих, анчоусових та деякі інші, для представників якого характерні наявність відкритого плавального міхура, зчленованого зі стравоходом, та відсутність бічної лінії на тілі.