оседок

[osɛdok] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Геологія) –

    (геол.) Мінеральна або органічна речовина, що виділилася з рідини (води, розчину, розплаву) в результаті хімічної реакції, випаровування, охолодження або діяльності організмів і накопичилася на дні водойми, порожнини тощо.

  2. (Філософія) –

    (перен.) Те, що залишилося, накопичилося в результаті яких-небудь подій, явищ, процесів; підсумок, результат.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оседок, р. оседку, д. оседкові, з. оседок, о. оседком, м. оседкові, к. оседку

Більше записів