Словник Української
1. У математиці: диференціальний оператор другого порядку, що є сумою других частинних похідних функції по всіх незалежних змінних; позначається символом Δ або ∇².
2. У фізиці: оператор Лапласа, що застосовується для опису різних фізичних полів (наприклад, гравітаційного, електростатичного) у рівняннях математичної фізики, зокрема в рівнянні Лапласа та рівнянні Пуассона.
Хімічна речовина або біологічний засіб, призначений для знищення личинок комах (наприклад, комарів, мошок) на стадії їхнього розвитку до дорослої форми.
Хімічні препарати або біологічні засоби, призначені для знищення личинок та гусениць комах і інших шкідників на ранніх стадіях їхнього розвитку.
1. Морська ссавець родини тюленевих, поширений у північній частині Тихого океану; один з видів плямистого тюленя (Phoca largha).
2. Рідкісне прізвище українського походження.
1. Музичний термін, що позначає повільний, широкий, розспівний темп, швидше за ларго, але повільніше за адажо (від італ. larghetto — зменшувальне від largo).
2. Назва музичної п’єси або окремої частини музичного твору, виконаної в такому темпі.
1. Музичний термін, що позначає повільний, широкий, урочистий темп у музичних творах, а також музичний твір або його частину, виконану в такому темпі.
2. Власна назва населених пунктів у різних країнах (наприклад, в Італії, США).
1. Офіційна грошова одиниця Латвії, що ділиться на 100 сантимів; також грошовий знак, що відповідає цій одиниці.
2. Множина від слова “ларець” — скриньки, шкатулки, невеликі вироби у формі скриньки для зберігання цінних речей або коштовностей.
1. У лінгвістиці — приголосний звук, що утворюється в гортані шляхом зближення або змикання голосових зв’язок; гортанний звук (наприклад, український [h] або гортанний зімкнений [ʔ]).
2. У фармакології — лікарський засіб (таблетка, спрей, пастилка), призначений для розсмоктування або введення в ротову порожнину та глотку з метою лікування захворювань горла.
1. У фонетиці: додаткове артикуляційне діяння, що полягає у звуженні голосової щілини або напруженні голосових зв’язок під час вимови звука, що надає йому особливого тембру (наприклад, гортанного призвука).
2. У фонології: процес набуття звуком ознаки ларингалізованості внаслідок фонетичних змін або як диференційна риса у фонологічній системі мови.
ларингектомія — хірургічна операція повного або часткового видалення гортані, яка зазвичай проводиться при злоякісних пухлинах.