табун

1. Група коней (рідше — інших тварин, наприклад, оленів, зубрів), які пасуться або пересуваються разом; стадо.

2. Велика, неорганізована група людей, натовп (переносно, зневажливо).

3. У спеціальній термінології: група племінних коней (кобил), закріплених за одним виробним жеребцем.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |