табун

[tɑbun] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Група коней (рідше — інших тварин, наприклад, оленів, зубрів), які пасуться або пересуваються разом; стадо.

  2. Велика, неорганізована група людей, натовп (переносно, зневажливо).

  3. У спеціальній термінології: група племінних коней (кобил), закріплених за одним виробним жеребцем.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. табун, р. табуна, д. табунові, з. табун, о. табуном, м. табуні, к. табуне

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів