наздоганяти

1. Рухаючись, намагатися досягти кого-, чого-небудь, що рухається попереду; доганяти.

2. перен. Намагатися досягти того самого рівня розвитку, успіхів, знань тощо, що й хтось інший; порівнюватися з ким-небудь у чомусь.

3. перен., розм. Наздоганяти кого-небудь, щоб повідомити, передати щось; переслідувати когось із певною метою.

Приклади вживання

Приклад 1:
До того ж треба було наздоганяти човен викрадачів. Тому я кинувся геть із палацу, а вслід мені линули заключні слова вмираючого Асклепіо: Орфею, орле, оборонне!
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: дієслово () |