таблінум

1. У давньоримській архітектурі — головна кімната в будинку (домусі), розташована між атрієм і перистилем, що використовувалася як кабінет господаря, архів та місце для зберігання родинних реліквій та документів.

2. У давньоримському будинку — дерев’яна або кам’яна шафа (комірка) у стіні таблінума для зберігання документів та цінних речей.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |