табачник БукваТ 1. Робітник, який вирощує тютюн або займається його переробкою. 2. Той, хто торгує тютюном, сигарами, цигарками та іншими виробами з тютюну. 3. Заст. Той, хто нюхає або жує тютюн; тютюнник. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←найманняпов’ючений→