наймання

1. Дія за значенням наймати, найняти.

2. Залучення особи (або групи осіб) для виконання певної роботи, служби, завдань на умовах оплати праці та, зазвичай, на визначений строк; процес укладання трудової угоди.

Приклади вживання

Приклад 1:
Головне, в останньому випадку, що помилка « наймання невідомого» може бути виявлена дуже пізно. Звичайно, будь-яку ситуацію можна виправити, але ж доведеться вчитись на власних помилках і на помилках менеджера.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |