1. Взяти кого-небудь на роботу за наймом, уклавши угоду про виконання певної роботи за винагороду.
2. Узяти в тимчасове користування що-небудь (приміщення, транспортний засіб тощо) за плату; винайняти, орендувати.
Словник Української Мови
Буква
1. Взяти кого-небудь на роботу за наймом, уклавши угоду про виконання певної роботи за винагороду.
2. Узяти в тимчасове користування що-небудь (приміщення, транспортний засіб тощо) за плату; винайняти, орендувати.
Приклад 1:
– Найняти б Чіпку? – То й найми.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
Коли б ти сам, своєю копiйкою, здужав найняти, так би так!
— Невідомий автор, “Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”
Приклад 3:
Не поскупись найняти збiржу[11]. Менi нiчого i проходитись, та треба поспiшать.
— Невідомий автор, “Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”
Приклад 4:
Одно їх єднало — це згадка про те, що Гудзь радив найняти Гафiйку. — А ти ж що, плюнув йому межи очi?
— Невідомий автор, ” Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”
Приклад 5:
Панич Льольо мусить найняти Андрiя, вона ж в них служила, вона робила на них. Маланка довго кашляла в кухнi, поки нарештi вийшов панич.
— Невідомий автор, ” Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”