Значення
-
Короткий, стійкий вираз, що містить оцінку явища, людини чи предмета, часто з елементами образності та іронії, але, на відміну від прислів’я, не є цілісним судженням і не має навчального чи моралізаторського характеру (наприклад: “бити байдики”, “водити за ніс”).
-
Розмовне слово, чутка, те, що говорять про когось або щось; обмовка, плітка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. поговірка, р. поговірки, д. поговірці, з. поговірку, о. поговіркою, м. поговірці, к. поговірко