пов'ючений
[poʋ'jut͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(про рослини) такий, що має довгі, гнучкі пагони, що стеляться по землі або обвивають опору.
-
(переносно, про волосся, коси тощо) густо заплетений, переплетений, збитий у щільні пасма.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пов'ючений, р. пов'юченого, д. пов'юченому, з. пов'юченого, о. пов'юченим, м. пов'юченім