1. Верховний феодальний правитель (король, князь, імператор), який надавав васалам землі (лен, феод) у володіння за умови несення військової чи іншої служби та вважався їхнім верховним сеньйором.
2. Держава, яка здійснює протекторат над іншою, залежною від неї державою (васалом), зберігаючою певну внутрішню автономію.