тямка

[tjɑmkɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Розум, здоровий глузд, здатність правильно мислити та розуміти; часто вживається в заперечних або сумнівних конструкціях (наприклад, “немає тямки”, “з тямки з’їхав”).

  2. Свідомість, пам’ять, притомність (наприклад, “втратити тямку”, “прийти до тямки”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тямка, р. тямки, д. тямці, з. тямку, о. тямкою, м. тямці, к. тямко

Більше записів