Значення
-
Діалетне позначення процесу або дії, що відповідає літературному слову “сюрчати” — видавати тонкий, різкий, часто дратівливий звук (наприклад, комарів, пилки по металу).
-
Власна назва, термін у спеціальній літературі (наприклад, ентомологічній) для позначення характерного звуку, що видають комарі або інші крилаті комахи під час польоту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сюрчання, р. сюрчання, д. сюрчанню, з. сюрчання, о. сюрчанням, м. сюрчанні, к. сюрчання