Значення
-
(у техніці) Елемент конструкції, що працює переважно на розтяг; стрижень, трос або ланцюг, який передає зусилля між частинами механізму чи споруди.
-
(у геометрії) Відрізок прямої, що сполучає дві точки кола або сфери, але не проходить через центр (хорда).
-
(переносно, заст.) Важкий, поневолювальний вплив, гніт; те, що тяжить, обтяжує (наприклад, морально).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тяж, р. тяжа, д. тяжеві, з. тяж, о. тяжем, м. тяжеві, к. тяже