сиричуватість

[sɪrɪt͡ʃuʋɑtistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “сиричуватий“; наявність ознак, характерних для сириці (сирого, невипаленого цеглиного матеріалу або глини).

  2. Переносно: недоробленість, незавершеність, відсутність художньої чи технічної довершеності (про твір мистецтва, літератури тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сиричуватість, р. сиричуватості, д. сиричуватості, з. сиричуватість, о. сиричуватістю, м. сиричуватості, к. сиричуватосте

Більше записів