мшедь

1. (діал.) Те саме, що мох, що вкриває дерева, каміння тощо; також загальна назва лишайників.

2. (перен., заст.) Щось застаріле, віджиле, консервативне; заскорузлість, закостенілість (часто у виразах на кшталт “покритися мшеддю”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |