Значення
-
Зменшувально-пестливе від слова “сирота”: дитина, що залишилася без батьків або одного з батьків; також — людина, яка почуває себе самотньою, покинутою.
-
(переносно) Про когось або щось, що викликає співчуття, знедолене, безпорадне.
-
(фольклорне, в народній творчості) Частісний звертальний епітет або самоназва персонажа (переважно жіночої статі) в українських народних піснях, думах, казках, що підкреслює її трагічну долю або самотність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сиротючка, р. сиротючки, д. сиротючці, з. сиротючку, о. сиротючкою, м. сиротючці, к. сиротючко