Древослів

Словник Української Мови

сиротинонька

[sɪrotɪnonʲkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестливе від “сиротина” — дитина, що втратила одного або обох батьків, часто з відтінком співчуття та ніжності.

  2. Ласкаве звертання або характеристика дорослої людини (переважно жінки), яка викликає жалість, почуття самотності або знедоленості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сиротинонька, р. сиротиноньки, д. сиротиноньці, з. сиротиноньку, о. сиротинонькою, м. сиротиноньці, к. сиротинонько

Більше записів