сиродутний
[sɪrodutnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(техн.) Пов’язаний із сиродутним процесом — застарілим способом отримання заліза безпосередньо з руди у сиродутних горнах (домницях).
-
(у складі власної назви) Стосується до історичної місцевості або об’єкта, пов’язаного з таким виробництвом (наприклад, Сиродутний яр).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сиродутний, р. сиродутного, д. сиродутному, з. сиродутного, о. сиродутним, м. сиродутнім