сирник

[sɪrnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Невеликий круглий або овальний виріб із сирного тіста, зазвичай обсмажений на олії або запічений у духовці; одна з найпоширеніших страв української кухні, що готується зі свіжого сиру (творогу), яєць, борошна та цукру.

  2. Рідко — невелика форма для випікання сирників або інших кулінарних виробів.

  3. У переносному значенні — ласкаве звертання до людини (часто дитини), пов’язане з першим значенням через асоціацію з ніжністю, м’якістю або круглою формою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сирник, р. сирника, д. сирникові, з. сирник, о. сирником, м. сирникові, к. сирнику

Більше записів