сиплуватість

[sɪpluʋɑtistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “сиплуватий“: нечіткість, невиразність звуків мови, особливо приголосних, що наближається до шелестіння або шипіння.

  2. Мовна риса, дефект вимови, що характеризується надмірним залученням шуму через неповне закриття або зближення мовних органів, внаслідок чого звук набуває придихового, “сипкого” відтінку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сиплуватість, р. сиплуватості, д. сиплуватості, з. сиплуватість, о. сиплуватістю, м. сиплуватості, к. сиплуватосте

Більше записів