1. Прислівник до прикметника “сиплий”; характеризує звук, що нагадує сипіння, сухе потертя або хрипоту, часто через відсутність звучності, сухість слизових оболонок або наявність перешкод у дихальних шляхах (наприклад, про хриплий, глухуватий голос або дихання).
2. У значенні ознаки дії, що супроводжується утворенням сипучих часток або легким розсипанням чогось дрібного (наприклад, про посмикування, рух або звук, що виникає при цьому).