проскавучати

[proskɑʋut͡ʃɑtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Пропустити, не вимовити звук «в» у певних позиціях під час мовлення, що вважається діалектною або просторечною рисою.

  2. У ширшому значенні — вимовити слово або фразу з помилкою, пропустивши або спотворивши якийсь звук або склад.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проскавуча, р. проскавучати, д. проскавучаті, з. проскавуча, о. проскавучам, м. проскавучаті, к. проскавуча

Більше записів