1. (неврологія, психологія) Рідкісний нейрологічний феномен, при якому стимуляція однієї сенсорної або когнітивної системи призводить до автоматичного, мимовільного відчуття в іншій системі; наприклад, сприйняття букв або звуків у вигляді певних кольорів (“кольоровий слух”).
2. (медицина, застаріле) Колишній термін для позначення різних форм порушення чутливості або патологічного відчуття, що виникає без зовнішнього подразника.