1. (фізика) Складова системи зарядів або струмів, що характеризується певним порядком симетрії та описується відповідним математичним моментом (диполь, квадруполь, октуполь тощо); використовується в теорії багатополюсного розкладу для опису віддалених полів.
2. (фізика, техніка) Узагальнена назва для теоретичної моделі або реального пристрою, що має характеристики диполя, квадруполя чи полюса вищого порядку (наприклад, у електродинаміці або акустиці).