синтактика

Значення

1. Розділ семіотики, що вивчає відношення між знаками та їх комбінаціями, абстрагуючись від їх значення та вживання.

2. У мовознавстві — те саме, що синтаксис; розділ граматики, що вивчає закони побудови зв’язного мовлення (словосполучень, речень, складних синтаксичних цілісностей).

Правопис та відмінювання