синтагматика

[sɪntɑɦmɑtɪkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Розділ мовознавства, що вивчає синтагми — лінійні сполучення мовних одиниць (звуків, морфем, слів, словосполучень) у мовленні та закони їхнього поєднання.

  2. Сукупність усіх синтагматичних відношень та зв’язків у мовній системі, що протиставляється парадигматиці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. синтагматика, р. синтагматики, д. синтагматиці, з. синтагматику, о. синтагматикою, м. синтагматиці, к. синтагматико

Більше записів