Значення
-
(в анатомії та медицині) Патологічне зрощення сусідніх кісток між собою, що в нормі мають бути розділеними, зазвичай через хрящ або сполучну тканину, що призводить до обмеження рухливості суглоба.
-
(в ембріології та нормальній анатомії) Природний процес зрощення окремих кісткових закладок (елементів) під час формування цілісної кістки в онтогенезі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. синостозування, р. синостозування, д. синостозуванню, з. синостозування, о. синостозуванням, м. синостозуванні, к. синостозування