1. Який служить для сполучення, з’єднання чогось, що встановлює зв’язок між частинами цілого.
2. У граматиці: що належить до сполучників або виражає сполучникові відношення (наприклад, сполучний присудок).
сполучний
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |