1. У спосіб, властивий синкретизму; характеризується синкретизмом, тобто поєднанням, злиттям різних, часто несумісних елементів (наприклад, у культурі, релігії, мистецтві, мисленні).
2. У лінгвістиці: про вираження граматичних значень таким чином, коли одне формальне показник (наприклад, закінчення) одночасно виражає кілька граматичних категорій (рід, число, відмінок тощо).