1. (у музиці) про ритмічну структуру: перетворюватися на синкопу, набувати синкопованого характеру; зміщувати акцент з сильної частки такту на слабку.
2. (у лінгвістиці) про звук, голосний: випадати внаслідок синкопи (наприклад, у процесі історичного розвитку мови або в поетичній мові заради збереження розміру).