1. (у техніці, кібернетиці) такий, що характеризується одночасним (синхронним) реакцією на вхідні впливи або зміни стану системи, коли обробка даних та формування відповіді відбуваються миттєво у відповідь на подію.
2. (у програмуванні) що стосується парадигми або архітектури, де потік виконання програми очікує та миттєво обробляє надходження даних або подій, зазвичай у реальному часі.