синхронізуючий
[sɪnxronizujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(у техніці, інформатиці) Такий, що забезпечує синхронність, узгодженість у часі роботи двох або більше процесів, пристроїв або систем; такий, що виконує синхронізацію.
-
(у лінгвістиці) Такий, що стосується вивчення мови в певний момент її розвитку; синхронний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. синхронізуючий, р. синхронізуючого, д. синхронізуючому, з. синхронізуючого, о. синхронізуючим, м. синхронізуючім