синхронізатор

1. Пристрій або механізм, що забезпечує синхронність, узгодженість у часі роботи різних частин системи, процесів або явищ.

2. У авіації: пристрій у системі управління літаком, що запобігає надмірним перевантаженням конструкції шляхом узгодження кутів відхилення елеронів та інших рулів.

3. У кінематографії та телебаченні: пристрій або програмне забезпечення для узгодження зображення та звуку, або для синхронізації різних джерел відео та аудіо.

4. У комп’ютерній техніці та програмуванні: об’єкт або функція, що координує паралельні процеси або потоки для запобігання конфліктам доступу до спільних ресурсів.

5. У побуті: людина, яка професійно займається синхронізацією, наприклад, перекладач, що здійснює озвучування фільмів іноземною мовою.