Значення
-
Пристрій або механізм, що забезпечує синхронність, узгодженість у часі роботи різних частин системи, процесів або явищ.
-
У авіації: пристрій у системі управління літаком, що запобігає надмірним перевантаженням конструкції шляхом узгодження кутів відхилення елеронів та інших рулів.
-
У кінематографії та телебаченні: пристрій або програмне забезпечення для узгодження зображення та звуку, або для синхронізації різних джерел відео та аудіо.
-
У комп’ютерній техніці та програмуванні: об’єкт або функція, що координує паралельні процеси або потоки для запобігання конфліктам доступу до спільних ресурсів.
-
У побуті: людина, яка професійно займається синхронізацією, наприклад, перекладач, що здійснює озвучування фільмів іноземною мовою.
Правопис та відмінювання
н. синхронізатор, р. синхронізатора, д. синхронізаторові, з. синхронізатор, о. синхронізатором, м. синхронізаторі, к. синхронізаторе