Значення
-
Родовий відмінок множини від іменника “син”, що вказує на належність, зв’язок або походження від кількох синів (наприклад: радість синів, кімната синів).
-
Форма знахідного відмінка множини іменника “син” у деяких вживаннях, зокрема в поєднанні з числівниками два, три, чотири (наприклад: бачив двох синів, мати трьох синів).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. синів, р. синіва, д. синівові, з. синів, о. синівом, м. синіві, к. синіве