Значення
-
У ботаніці: типовий зразок рослини, що зберігається в гербарії та служить еталоном для опису виду або іншої таксономічної одиниці, отриманий шляхом синекриптування — об’єднання фрагментів кількох різних колекційних зразків в один.
-
У біологічній систематиці: сукупний голотип, створений штучно з частин кількох особини (наприклад, кісток кількох скам’янілих тварин), який офіційно визначає таксон у випадках, коли типовий матеріал фрагментарний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. синекотип, р. синекотипу, д. синекотипові, з. синекотип, о. синекотипом, м. синекотипі, к. синекотипе