Значення
-
(лінгвістика) Синтаксичний зв’язок між словами в реченні, що виражається порядком слів, інтонацією та службовими словами (прийменниками, сполучниками), на відміну від флексії (зміни за відмінками); аналітичний спосіб зв’язку.
-
(біологія, цитологія) Стадія профази першого мейотичного поділу клітини, коли гомологічні хромосоми з’єднуються (кон’югують), утворюючи біваленти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. синдезис, р. синдезису, д. синдезисові, з. синдезис, о. синдезисом, м. синдезисі, к. синдезисе