Значення
-
У віршознавстві — фонетичне злиття кінцевого голосного звука одного слова з початковим голосним наступного слова в один склад для збереження метричного розміру вірша, різновид звукового явища елізії.
-
У музиці — прийом співу, при якому кінцевий голосний звук слова або складу з’єднується з початковим голосним наступного слова для плавності виконання вокальної лінії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. синалефа, р. синалефи, д. синалефі, з. синалефу, о. синалефою, м. синалефі, к. синалефо