мош

мош — діалектна назва моху, мохового покриву на деревах, камінні чи грунті; поширена у південно-західних говорах української мови.

Приклади вживання

Приклад 1:
Та, вид­но, до­го­ди­ла-та­ки, бо че­рез рік з дівки ста­ла мо­ло­ди­цею, по­ро­див­ши біло­лицього чор­но­го­ло­во­го хлоп­ця Ти­мош-ку. Як підняв­ся Ти­мош­ка на но­ги, став роз­би­ра­ти уся­чи­ну, то йо­го узя­то за ла­кей­чу­ка до мо­ло­до­го па­на,- ста­ро­го тоді вже не бу­ло на світі,- чис­ти­ти та на­би­ва­ти тю­тю­ном люльку, по­да­ва­ти во­ди, а більше всього – сто­яти у кут­ку пе­редньої ко­ло две­рей кабіне­ту, на слу­чай яко­го при­ка­зу.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: t.d. () |