мош — діалектна назва моху, мохового покриву на деревах, камінні чи грунті; поширена у південно-західних говорах української мови.
мош
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Та, видно, догодила-таки, бо через рік з дівки стала молодицею, породивши білолицього чорноголового хлопця Тимош-ку. Як піднявся Тимошка на ноги, став розбирати усячину, то його узято за лакейчука до молодого пана,- старого тоді вже не було на світі,- чистити та набивати тютюном люльку, подавати води, а більше всього – стояти у кутку передньої коло дверей кабінету, на случай якого приказу.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Частина мови: t.d. () |