Значення
-
Чоловіче особове ім’я, українська форма канонічного імені Симон, що походить від давньоєврейського імені Шимон (שִׁמְעוֹן) — “почутий”, “той, хто почув (Бога)”.
-
(іст.) Назва одного з місяців за старовинним українським народним календарем (сичень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень), що відповідає сучасному листопаду.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. симон, р. симона, д. симонові, з. симона, о. симоном, м. симоні, к. симоне