1. (в анатомії) нерухомий або малорухомий хрящовий з’єднання кісток, що утворює суглоб (наприклад, лобковий симфіз, симфіз між тілами хребців).
2. (в лінгвістиці) злиття, тісне з’єднання двох сусідніх звуків у мові, що призводить до їх взаємного впливу або утворення третього звука.